чтобы видеть записи.
Ключові питання, пов’язані з реалізацією цього проекту
- Чому: Для вирішення будь-якої проблеми необхідно знайти одну, максимум дві дії, які будуть достатніми для усунення причин, які породжують цю проблему. Кожен суспільний устрій залежить від умов користування та розпорядження засобами виробництва та ресурсами, які знаходяться на певній території. Корінною проблемою сьогодення в Україні є одноосібне розпорядження публічними ресурсами певним злочинним угрупуванням;
- Навіщо: Для досягання умов рівного доступу та користування своїми публічними ресурсами, які знаходяться на території України, шляхом безпосереднього управління ними через оформлення територіальних громад кожним громадянином України, що спричинить вирішення всіх інших похідних проблем суспільства і заможністю кожного громадянина;
- Як: Проект буде реалізованим через створення реєстру публічної власності та реєстру власників публічної власності України, які також будуть рівними розпорядниками своєї спільної власності в своїй територіальній громаді;
- Хто: В проекті мають взяти участь всі живі громадяни України, які досягли 16 років, та опікуни недієздатних та неповнолітніх;
- Коли: Проект має бути завершеним до 1 вересня 2021 року;
- Скільки: Проект має бути реалізований спільно коштом, або за державний бюджет. Для оформлення однієї територіальної громади достатньо мати папір, друкарські засоби, канцтовари, свій сайт, програмне забезпечення. Бюджет необхідних витрат без урахування заробітної плати може складати не більше десяти тисяч гривень на одну громаду;
- Що: В результаті реалізації проекту у кожного громадянина України з’явиться особовий рахунок для отримання доходу від використання публічного майна та доступ до двох сайтів, на яких кожен громадянин зможе отримати повну інформацію про стан Національного багатства України та стан комунальної власності своєї територіальної громади і буде мати можливість вносити свої ініціативи щодо управління ними у вигляді проектів розвитку та голосувати за наявні ініціативи;
- Які фактори можуть вплинути на результат проекту: Можлива протидія органів управління УРСР. Структурування та координація взаємодії між учасниками проекту суттєво прискорять та на дадуть успішності проекту.
Конкретно – створити два реєстри на інформаційній платформі;
Важливо – від вирішення поставленої проблеми залежать умови проживання всього українського народу та кожного громадянина України;
Успішно – буде реалізований цей проект, якщо буде залучено максимальна кількість громадян України та буде гарно організована їх взаємодія;
Реально – об’єм та час для виконання корисної дії набагато більший за передбачений проектом;
Своєчасно – ступінь пограбування та приниження українського народу наразі дійшов кризового стану;
Інноваційно – пропонується вирішення суспільної проблеми безпосередньо самими людьми, без посередництва партій та інших організацій;
Відповідно адресовано – проектний процес є самоврядним, тому донором, замовником, отримувачем та виконавцем є український народ;
Зважено – суспільна криза потребує свого вирішення, тому даний проект має великі шанси на успішність свого виконання.
Етапи розробки проекту
1. Ініціювання проекту
Проект ініціює Конституційний процес – це спільнота українського народу, яка усвідомила свій ганебний стан через своє юридично-правове невігластво та приховані кричущі порушення норм Конституції 1996 року, вивчаючи нормативно-правові акти та відповіді на запити до органів УРСР. Місією Конституційного процесу є втілення норм Конституції 1996 року в життя.
Результати цього проекту будуть корисні всім громадянам України, навіть тим, хто наразі приймає участь в пограбуванні публічної власності українського народу та в різних корупційних схемах, бо дасть можливість вести достойний образ життя без необхідності красти.
Проект по встановленню конституційного устрою в Україні повністю відповідає місії Конституційного процесу.
Успішна реалізація цього проекту дасть легалізацію Конституційному процесу та підтвердить його легальність.
Людських ресурсів багато не буває, тому головною задачею проекту є організаційні заходи та залучення фахівців.
Передбачається впровадження цього проекту само коштом українського народу.
Метою проекту є набуття власності на національні багатства України українським народом замість права власності рад народних депутатів УРСР, як то передбачено Конституцією України 1996 року. Масштаб вирішення цієї проблеми є всенародним. Над вирішенням проблеми встановлення конституційного ладу мало хто задумався, бо вважають, що живуть в незалежній Україні. Дуже багато рухів та організацій безуспішно намагаються вирішити окремі похідні проблеми суспільства. Причиною відсутності результатів є не вирішення головної проблеми відношення громадян до своєї публічної власності. Важливою новацією та розумінням сутності проекту є визначення та концентрація уваги навколо корінної причини, усунення якої дасть підвалини для вирішення всіх похідних проблем нашого суспільства.
Цільовою аудиторією цього проекту є громадяни, які самовизначились в цьому світі в статусі людини та мають активну життєву позицію щодо наведення ладу в нашій країні.
Головним дієвим потенціалом проекту є українці. Тому залучення активних та дієвих людей становить основу успішності проекту. В цьому розрізі важливо провести детальний аналіз зацікавлених сторін проекту та надати потрібні аргументи та інформацію для зацікавленості участі в проекті. Визначення структури проблемної групи людей дасть можливість зосередити зусилля проекту на найбільш зацікавлені верстви українського народу, що спричинить здійснення ефекту наслідування. Важливо розуміти, що кожен громадянин уособлює в собі одразу декілька ролей: це і батько, це приватний власник, це безробітний, це олігарх, це громадський активіст, це співробітник державного управління, це інвалід, це власник бізнесу, це орендар, це учасник корупційних схем, це власник земельного паю… Це спрямовує на комплексний підхід до кожного громадянина, як власника цілого комплексу власних інтересів. Стан набуття кожним громадянином відчуття своєї спроможності та самодостатності в своєму самозабезпеченні – ось той аргумент, який пропонує наш проект.
Реалізація цього проекту складається з основних складових: - це цільова група проекту, люди які візьмуться втілити завдання проекту та досягти його результату; - інформаційна платформа, як інструмент комунікації, взаємодії, обміну досвідом та створення самих реєстрів – безпосереднього продукту цього проекту; - програма впровадження проекту.
Аналіз проблеми
Сутність проблеми, на вирішення якої спрямовано даний проект, полягає в відносинах кожного громадянина до своєї публічної власності. Саме відношення та умови розподілу в суспільстві визначають політичний устрій в державі. В Конституції 1996 року в статях 5, 7, 13, 142 чітко визначено, що власником всього публічного майна є український народ. Саме в 1996 році відбулась ЗМІНА ВЛАСНИКА всього публічного майна України. Та на сьогодні фактично діє конституція 1978 року, згідно якій реальним власником та розпорядником публічного майна в Україні є ради народних депутатів. Більшість громадян не надають належної уваги тому факту, що у жодного органу державного управління відсутні правоустановчі документи. Дипломатичні місії українського народу, які були здійснені Конституційним процесом, показово довели, що в своїх зовнішніх відносинах Україна представляється, як УРСР. Нарешті шило з мішка вже наявно видно для тих, хто має очі. Фактом є те, що публічна власність українського народу знаходиться поза межами будь-якого його впливу та контролю. А причина проста – український народ не набув своєї суб’єктивації та структурації у вигляді територіальних громад, які створили свої органи управління та набули права розпорядження власністю у українського народу. А як ми знаємо, стаття 142 Конституції 1996 року каже що, саме публічна власність є основою життєдіяльності територіальних громад. Ось і відповідь на всі питання про економіку та загальний стан нашого суспільства. У нашого суспільства відсутня основа, її викрали та міцно тримають паразити різного штибу.
Проблема розпорядження своїм публічним майном має світовий розмір. Ми вважаємо, що десь існують країни, де такої проблеми нема, та це примарно. При всьому показовому демократизмі в усіх розвинених країнах на сьогодні існує державна та міждержавна світова система паразитаризму. Тому однією з складових цього проекту буде розповсюдження інформації про цей проект поза межами України. Усвідомлення існування світового уряду держав, який уособлює такі інституції, як ООН, Раду Європи, ОБСЄ, НАТО та багато інших, дає розуміння чому наразі відбуваються такі ганебні явища, як пандемія, тотальне обмеження прав та свобод людей, поліцейське свавілля, війни, екологічні катастрофи та інші порушення міжнародних норм та прав людини. Причинами цієї проблеми є один і той же чинник – відкрита чи скрита узурпація розпорядження своїми публічними ресурсами самими їх публічними власниками – народами цих країн. Рішенням цієї проблеми є створення організацій об’єднання народів. Тобто, це є світовий рівень вирішення однієї і тієї ж проблеми, як і в проекті «Спільна дія». Цей напрямок проекту «Спільна дія» безумовно дасть міжнародну підтримку та розголос. Думки про ідею цього проекту зріють в головах людей різних країн і це дасть позитивну кооперацію в обміні досвідом та взаємодії.
Важливість вирішення проблеми власності та управління нею криється в її неочевидності, складності та небезпечності зв’язуватись з цією справою. Відсутність уяви про можливість вирішення проблеми власності породжує навчену безпомічність та стає поза увагою «тверезо» думаючих людей. Багато людей не сприймають той факт, що здійснивши таку незначну роботу по оформленню документів та здійснивши своє волевиявлення, якого досі ніхто не просив зробити, можна досягти таких незвичайних результатів матеріального характеру.
Всі політичні хороводи крутяться навколо питань використання публічних ресурсів. Цей факт тільки підтверджує важливість контролю за своїми публічними ресурсами. А наслідками повної втрати контролю за цими ресурсами буде втрата самої державності, що наразі і відбувається на території України. Війна, зубожіння населення України, поліцейське поневолення, юридично-правовий колапс – це не прогнози, це реалії сьогодення, яких навіть чекати вже не треба.
Розвиток подій свідчить про безвихідь та безперспективність будь-яких зусиль в напрямку зміни ситуації в Україні. Деградація суспільства, виїзд здібних та освічених українців з країни, поліцейський пресінг, юридичне невігластво та інші обставини значно обтяжують реалізацію цього проекту. Та саме ці обставини, які суттєво погіршують прожитковий рівень українців буде тільки мотивувати їх на здійснення кроку, передбаченого цим проектом.
Користь в результаті реалізації цього проекту отримають буквально всі громадяни України. Люди отримають комфортні умови для самозабезпечення в своїх громадах на основі дотичності до своєї публічної власності, що спричинить появу у кожного громадянина політичних поглядів та інтересів. Ці інтереси стануть рушієм нової економіки, де у кожного громадянина з’явиться можливість та спроможність до самореалізації. Процес кооперації дасть потужний розвиток нашого суспільства.
Поєднання зусиль, обмін досвідом, кооперація між громадами – це те, що на дасть спільного успіху в реалізації проекту.
Сутність пропозиції до учасників проекту полягає в здійснені доволі незначної дії, яка дасть неймовірно значимий результат, який спричинить реалізацію тисячам дуже необхідних проектів розвитку нашого суспільства.
Мета проекту – вирішення комплексу проблем українського народу, через виконання однієї основоположної дії з обліку свого публічного майна у вигляді реєстрів публічного майна кожної територіальної громади України та жителів цих громад, співвласників цього публічного майна в термін до 1 вересня 2021 року.
Завдання проекту:
1) сформувати організаційно-функціональну групу проекту;
2) підготувати регламент проведення дій щодо оформлення та суб’єктивації територіальних громад;
3) підготувати пакет документації щодо оформлення територіальних громад;
4) провести інформаційну роботу по розповсюдженню інформації про цей проект на основі розробленої інформаційної платформи, яка забезпечить:
- комунікацію між учасниками проекту;
- документообіг;
- сегментування інформаційних кластерів в кожній громаді та між функціональними структурними підрозділами громад;
- ініціювання та супровід проектів розвитку в громадах та між ними;
- функціонування проекту самозабезпечення Каталог;
- функціонування обліково-обмінної системи в кожній громаді та між громадою та зовнішніми суб’єктами;
- відкриті реєстри приватної власності, комунальної власності, національного багатства, власників цієї публічної власності;
- особові рахунки наявності публічної та приватної власності та руху цих ресурсів в процесі участі кожного жителя територіальних громад в публічних проектах, в яких використовуються публічні ресурси;
5) організувати процес створення ініціативних груп в територіальних громадах та налагодження каналів комунікації;
6) організувати процес структурування представників територіальних громад по функціональним напрямкам:
-управлінський;
- господарчий;
- наглядовий;
- правозахисний;
- інформаційний,
які будуть виконувати організаційні функції в середині громади та у взаємодії громад на державному рівні;
7) організувати процес формування державних органів управління на основі рішень представників територіальних громад, тимчасово діючих на період формування достатньої кількості оформлених територіальних громад;
провести легітимізацію нових органів державного управління Республіки Україна на основі Конституції 1996 року, що і буде означати достатність процесу оформлення територіальних громад, хоча, звичайно, і не остаточність, яка наступить при оформлені всіх територіальних громад;
9) провести, призначеною комісією кожної територіальної громади опис всіх об’єктів публічної власності за розробленою методикою;
10) розпочати формування державних реєстрів публічної власності спільною комісією представників держави та конкретної територіальної громади за розробленою методикою та використанням сучасних технологій паспортизації територіальних громад;
11) розробити та запровадити систему оцінки публічної власності для налагодження процесів господарювання територіальних громад з використанням цієї публічної власності та піклування про неї;
12) розробити та запровадити систему обліку використання публічної власності, яка буде оприлюднювати інформацію про витрати та доходи від кожного об’єкту публічної власності, включаючи кожне дерево, кожну каналізаційну кришку, кожну державну установу, кожне родовище корисних копалин… Звичайно, що розгорнутий баланс буде формуватись з кожної територіальної громади, як конституційного співрозпорядника всім національним багатством України. Ця система буде генерувати конкретну суму доходу на кожного громадянина України за певний звітний період;
13) на основі інформації про дохід на кожного громадянина України буде відкрито особовий рахунок з інформацією про наявну оціночну вартість всього національного багатства, кількість громадян України, оціночну долю розпорядження кожним громадянином наявного публічного майна та суму доходу, яка вже є в його публічному розпорядженні, як в усій країні, так і в відповідній територіальній громаді. По узгодженню, прийнятому на рівні держави, частка сукупного державного доходу може використовуватись в приватних цілях громадян, як базовий дохід. Крім того, індивідуальний дохід кожного громадянина буде залежати від конкретної активності та результативності в ініціюванні та участі в публічних проектах громадського та державного рівня;
14) інформаційна платформа стане майданчиком розвитку економіки України за рахунок системи прийняття рішень по реалізації будь-якого публічного проекту. Ця система дасть можливість кожному громадянину приймати участь в прийнятті рішень в конкретному проекті за допомогою голосування певною часткою публічного майна, яка припадає в його розпорядження, у відповідній сфері (ліси, надра, знання, земля…) Це інструмент одночасного задоволення потреб кожного громадянина та держави, в особистій самореалізації та загальній ресурсній спроможності;
15) інформаційна платформа буде виконувати проектну та між проектну взаємодію між громадянами України, між громадянами України та різними суб’єктами господарювання за підтримкою державних органів в успішній організації ресурсного забезпечення публічних проектів.
Цей перелік може бути мінімізованим до пунктів 1; 2; 3; 5; 9; 10. Пункт 4 можна замінити на складання реєстрів в паперовому вигляді.
Програма реалізації дії
Першим кроком буде формування організаційно-функціональної структури проекту. Від якості виконання цієї роботи буде залежати сам проект, якість отриманого продукту, самих реєстрів, як інструментів впровадження вже всіх інших похідних проектів розвитку нашого суспільства.
Інформаційна платформа та її якість теж будуть мати не аби яке значення, але хочемо наголосити, що виконання реєстрів, навіть в паперовому вигляді, буде достатнім для отримання головного ефекту цього проекту – це поява свідомості у кожного громадянина свого статусу реального господаря на своїй землі та спроможності впливати на будь-які рішення, які стосуються використання публічної власності.
Суттєвим недоліком Конституції 1996 року є відсутність в ній потрібних для розуміння та впровадження системи самоврядування механізмів реалізації. Адже відповідь на питання: як буде впроваджуватись проект, – самоврядно. Це означає, що головною функцією цільової групи проекту є консалтинг, надання кваліфікованої допомоги ініціативним групам по оформленню своїх територіальних громад як публічних суб’єктів, розпорядників публічної власності українського народу, яка знаходиться на території їх громад та первинних засновників та власників своєї публічної влади, співвласників державної влади.
Держава – це спільне підприємство територіальних громад України. Наразі основною функцією наявної держави УРСР є РОЗПОДІЛ, проектується ж держава з конституційним устроєм Республіки Україна на основі Конституції 1996 року, де основною функцією буде організація РОЗПОРЯДЖЕННЯ, розподіл же в користуванні публічною власністю буде рівним, а от доходи від участі в публічних проектах будуть залежати від вкладу кожного конкретного громадянина.
Це обумовлює наповнення функцій на інформаційній платформі (ІП). Відправною точкою ІП будуть Реєстри власників приватної та публічної власності. В ході наповнення цих реєстрів шляхом само реєстрації, ініціативні групи в своїх громадах розпочнуть формувати органи управління та органи розпорядження своєю публічною власністю. Одночасно, за допомогою Українського Конгресу місцевого самоврядування, представники територіальних громад розпочнуть формувати органи державного управління, функцією яких буде формування державних Реєстрів приватної та публічної власності. Матрицю для формування нової самоврядної державної системи вже зробив Конституційний процес. Таким чином, Реєстри приватної та публічної власності будуть мати два рівня: громадський та державний. Реєстри приватної та публічної власності та власників цієї власності разом складають суть важливу інформацію для кожного громадянина України. Тому наступною ІП функцією буде збереження інформації. Наповнення та підтвердження Реєстрів власності буде відбуватись теж самоврядно, згідно рішення органу місцевого самоврядування. Процес розробки та стандартизації буде формуватися на основі наявності та можливості, тобто, буде можливість створювати реєстри на електронній платформі – це добре, не буде такої можливості, то реєстри можна складати на папері – це теж непогано, принаймні достатньо для вирішення проблеми господарського безладу в громадах та в державі.
1. Електронний реєстр.
2. Методологія обліку.
3. Методологія оцінки.
4. Маркет-плейс Каталог.
5. Система голосування своєю часткою публічного майна.
Пропоную долучитись до опрацювання цього проекту. Василь Шелудяков
kbktg@i.ua