Знайшла через мільйон доріг як написати. Написати все що відчуваю, бо хочу щоб воно залишилось десь, крім моєї пам'яті. Насправді все паскудно. Почуваюсь свинею, винною і найгіршою людиною в світі, через те що заставила тебе пройти через це.

знаєш, я не думала що буде так важко. Я не думала що це принесе стільки болю нам обом. Тобі боляче бо я не твоя, а мені боляче бо не можу бути твоєю.

знаєш, я мільйон раз думала закінчити теперішні стосунки і піти до тебе. Але я не можу. Просто не можу зробити крок в невідомість з мого такого стабільного життя.

я триста тисяч раз думала як все буде коли ми будемо разом, триста різних варіантів, і всеодно. Не можу.

ти з вигляду такий брутальний, ніби ніколи в житті навіть не за сумуєш ні за ким.

я надіялась шо ти забудеш. Але з першого дня стосунків( брешу, я і до того знала) я зрозуміла що ти зовсім інший. Такий ніжний і чуттєвий, такий міііій. Блін 

чому хлопці завжли приховують такі якості в собі, це ж класно.

просто хочу сказати шо мені важко, я плачу, думаю про тебе і не знаю що мені робити.

я дала собі місяць, місяць щоб зрозуміти чи хочу я продовжувати ці стосунки. За місцяць все тобі розкажу. Бо ж не все так просто

мені боляче від того що боляче тобі

я давно не відчувала такого потягу до когось. Згадую найменші деталі, дурню за тоблю

і дякую що дав мені це пережити

пам'ятаю машину, наші посиденьки, погоаджуванння, обійми

памятаю всі наші поцілунки, і той що в машині на прощання особливо

памятпб наше фото, і підпис(твоє бережу доречі, сховане)

і пам'ятаю як хочу до тебе кодної секунди

наразі йду, до зустрічі 

мур мур мур

твоя кицька